Сьогодні під керівництвом заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Бучко Ю.Б. відбулась робоча нарада з питань організації виконання Указу Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» від 07.06.2021 року №228/2021.
Участь у нараді взяли представники Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА, Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА, Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства та ОКС ЛГП «Галсільліс».
Заступник голови Львівської ОДА Бучко Ю.Б. повідомив присутнім, що на виконання Указу Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» від 07.06.2021 року №228/2021 головам об’єднаних територіальних громад області направлено листа щодо вжиття заходів з ідентифікації самозаліснених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності.
Начальник Львівського ОУЛМГ Дейнека А.М. розповів про різні варіанти співпраці з об’єднаними територіальними громадами з порушених питань.
На наступному тижні на майданчику Львівської обласної державної адміністрації планується продовження діалогу усіх зацікавлених сторін задля реалізації зазначеного Указу Президента України.
Немає кращого місця для відпочинку,ніж ліс. Так хочеться влітку втекти від міської метушні і клопотів на природу. Краса та велич лісу заспокоюють, надихають. Але ліс таїть у собі багато небезпек, тож слід бути обачним. Щорічно в світі велика кількість людей піддається нападам отруйних плазунів та комах.
Одна із найбільших небезпек, яка чигає на збирачів ягід та грибів у лісі або ж просто відпочиваючих, — змії. Варто зазначити, що вужі кусають надзвичайно рідко і, на відміну від гадюк, є неотруйними, тож небезпеки не становлять. Відрізняються від решти своїх родичів «жовтими вухами» — яскраво вираженими відмітинами на голові, частіше жовтими, але іноді білими й оранжевими. Тож остерігатися варто лише гадюк. Улітку улюблене сховище для них — кущі, нори тварин, порожнини в гнилих пеньках і поміж камінням. Активні в денний час. Люблять грітися на сонці, можуть це робити і просто на стежці, на пеньках. Тож людям варто взяти це до уваги і уникати вказаних місць. Також слід обирати надійне взуття, вдягти широкі штани та заправити їх у черевики так, щоб утворився напуск: якщо змія буде кусати, то прокусить тільки тканину штанів, а не шкіру.
Що робити, якщо вас укусила гадюка? По-перше, не панікувати. По-друге, якщо є можливість, якомога скоріше покинути ліс і потрапити до найближчого медичного закладу. Потерпілому треба забезпечити горизонтальне положення. З місця укусу необхідно видалити перші краплі крові та якнайшвидше відсмоктати отруту, постійно її випльовуючи. Але тим, у кого є ранки на губах та в порожнині рота, робити це заборонено.
Якщо змія укусила в ногу, треба прибинтувати її до другої ноги та, підклавши що-небудь під кінцівки, злегка підняти їх. Замість бинтів можна використовувати одяг чи хустки. При укусі в руку необхідно зафіксувати її в зігнутому положенні. Щоб прискорити виведення отрути, давайте потерпілому багато пити. Якщо привезли потерпілого додому або взагалі є доступ до лікарських препаратів, рану слід обробити 5-відсотковим спиртовим розчином йоду чи одеколоном, спиртом.
Ще однією із найбільших небезпек є кліщі, так як вони є переносниками кліщового вірусного енцефаліту та кліщового системного бореліозу або хвороби Лайма.
Кліщовий вірусний енцефаліт – це природновогнищеве гостре інфекційне вірусне захворювання з переважним ураженням центральної нервової системи, яке може призвести до інвалідності, а іноді і до летальних випадків.
Вірус кліщового енцефаліту зберігається, розмножується в організмі кліща та передається наступним поколінням.
Зараження людини відбувається під час кровоссання кліща, при випадковому роздавлюванні кліща чи розчісування місця укусу та втиранні в шкіру зі слиною чи тканинами кліща збудника інфекції, при вживанні в їжу сирого молока інфікованих тварин.
Перші прояви хвороби проявляються через 7-14 діб, деколи 30 діб. Гострому періоду може передувати стан, аналогічний як при гострих респіраторних захворюваннях: слабкість, нездужання, головний біль, болі у м’язах, в ділянці шиї, плечах, попереку із відчуттям оніміння. Хвороба починається гостро, хворого «морозить», різко може підвищуватися температура тіла до 38º-39º.
Кліщовий системний бореліоз або хвороба Лайма – це тяжке інфекційне природновогнищеве захворювання, переносником якого є кліщі.
Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: на протязі доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного періоду від однієї до 60 діб, найчастіше – 14 діб.
Часто разом з еритемою у людини з’являється гарячка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість. Слід відмітити, що у 30-40% хворих еритема не спостерігається.
Якщо лікування хворих на ранній стадії не проводиться, хвороба набуває хронічного перебігу, приводячи до тривалої непрацездатності та інвалідності.
У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні-травні та серпні-вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду, алеяк правило, їх менше в суху жарку погоду і більше в прохолодну, похмуру.
Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові, кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в грунт.
Кліщі присмоктуються до людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час, після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Існує ризик нападу кліщів в громадському транспорті, якщо поряд є попутники, які повертаються з лісу. Крім того, кліщі можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, домашніми улюбленцями.
Причепившись до одягу людини, кліщі переповзають на тіло і присмоктуються до місць з найбільш тонкою шкірою: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області. Тому, повернувшись додому, треба обов’язково оглянути себе на наявність кліщів.
Кліщ присмоктується протягом 15-20 хвилин. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження.
Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Нападають і зовсім маленькі, майже прозорі німфи (статевонезріла стадія кліща), що часто для людини залишається непомітним.
Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, його слід зняти як можна швидше. Але що для цього потрібно?
Насамперед треба не гаяти часу та звернутися до травмпункту або найближчого медичного закладу, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть необхідні рекомендації.
Фахівці не радять видаляти кліща самостійно, адже при цьому можна внести до ранки інфекцію, та й провести цю операцію без відповідної практики доволі складно, адже можна розчавити кліща або не видалити цілком.
Але бувають випадки, коли немає можливості звернутися до лікаря. В такому разі видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити 3% розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.У будь—якому випадку, після видалення кліща зверніться до лікаря—інфекціоніста, оскільки з кліщами жарти погані.
Видаленого кліща слід помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд, щільно закрити кришку та за направленням лікаря ініціювати проведення лабораторного дослідження на наявність збудників інфекційних захворювань. Дослідженню підлягають лише статевозрілі, живі та непошкоджені кліщі. Критерієм відбору кліщів для дослідження є також кількість крові в тілі кліща, що залежить від термінів перебування на тілі людини.
Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується проводити щоденно термометрію протягом двох тижнів і слідкувати за самопочуттям. У разі появи будь-яких ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатись до лікаря-інфекціоніста.
Щоб захистити себе від нападу кліщів необхідно дотримуватись наступних правил:
–одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити повзаючих кліщів. Голову слід покривати головним убором;
-проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;
-під час мандрівок фахівці рекомендують триматися середини стежки.Звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25м місце для привалів, нічного сну на природі;
-вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;
-якщо разом з вами на природі перебували ваші домашні улюбленці – їх теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання;
-використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.
Працівники НПП «Бойківщина» бажають відпочиваючим гарних вражень, але водночас попереджають: вирушаючи в ліс, не забувайте про правила безпеки, аби відпочинок залишив тільки приємні спогади.
Працівники наукового відділу та відділу охорони території НПП «Бойківщина» взяли участь в робочій зустрічі з командою програми “Збереження Карпатських пралісів», яка полягала у започаткуванні моніторингу біорізноманіття шляхом встановлення фотопасток та ресиверів на території Національного природного парку «Бойківщина».
Також впродовж липня заплановане дослідження кажанів за допомогою павутинних сіток.
Дана зустріч надасть можливість проводити моніторинг біорізноманіття працівниками установи для подальшого його використання в Парку.
Багато хто полюбляє «тихе полювання». Для одних збирання грибів – це вид відпочинку на природі, для інших – можливість урізноманітнити свій раціон. Але з якої б причини не вийшли ви з кошиком до зелених масивів, пам’ятайте що це, на перший погляд, цілком безпечне заняття таїть в собі смертельну небезпеку.
Гриби – це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може призвести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.
Пам’ятайте! «вірні» ознаки, що, як вважають в народі допомагають легко виявити отруйні гриби, хибні! Кажуть, що отруйні гриби згортають молоко, викликають побуріння головок цибулі та часнику, почорніння срібних предметів. Це невірно. Згортання молока відбувається під дією ферментів типу пепсину та органічних кислот, а побуріння часнику та цибулі – ферменту тирозинази. Ці речовини можуть міститися як в отруйних, так і в їстівних грибах. Те ж саме і з сріблом, на яке впливають корисні для людини амінокислоти. Помилковим твердженням є й таке, що отруйні гриби не пошкоджуються хробаками і слимаками. Не відповідають дійсності, за рідкісним винятком, й інші «прикмети» отруйних грибів: тонка ніжка, кільце на ніжці, неприємні запах і смак, яскраве забарвлення. Є тільки один абсолютно надійний спосіб відрізнити отруйні гриби від неотруйних – треба їх знати.
Отруєння також можуть спричинити їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж швидкісних трас. Нерідко отруюються грибами, які більшість досвідчених грибників спокійно кладуть до кошиків. Помилитися можна, якщо збирати дуже молоді плодові тіла, коли ще не проявилися морфологічні ознаки. Наприклад, збирають сироїжки, а серед них може заховатися бліда поганка, яка ще не розкрилася і зовні їх нагадує.
Умовно гриби можна поділити на:
-їстівні (лисичка жовта, маслюк, глива звичайна, білий гриб, підосиновик, рижик, сироїжка та ін.), які можна готувати без попередньої додаткової обробки;
-умовно їстівні гриби (зморшок їстівний, рядовка фіолетова, серушка, вовнянка тощо), які в сирому вигляді отруйні або володіють гіркотою, але придатні в їжу після відповідної обробки (варки, сушіння, вимочування)
-неїстівні (мухомор цитриновий, гебелома клейка, ложнодождевик бородавчатий) – це неотруйні гриби, але внаслідок вкрай неприємного смаку і запаху в їжу не годяться;
Всі гриби, з огляду на характер викликаних ними отруєнь, поділяють на три групи.
До першої відносять гриби, що містять отруту місцевої дії. Вони викликають розлад травлення, яке проявляється через 1-2 години після їжі. До другої групи належать гриби, отрута яких діє на нервові центри (мухомор пантерний і червоний, гриби роду іноцібе). Приблизно через 2 години після їжі з’являються нудота, блювота, пронос, сильна пітливість. Настає стан сп’яніння з нападами сміху, плачу, галюцинаціями. Можлива втрата свідомості.
Третя група грибів (бліда поганка, опеньок сірчано-жовтий та ін) містить отруйні речовини, що вражають печінку, нирки та інші найважливіші органи. Дія отрути проявляється дуже пізно – через 8-48 годин. За цей час відбуваються необоротні руйнування в клітинах найважливіших органів людського організму, в центральній нервовій системі.
Найнебезпечніший гриб – бліда поганка. Зустрічається вона часто. Недосвідчені грибники іноді плутають її з печерицями або сироїжками. Цей гриб містить сильну отруту – аманітотоксін, який не руйнується при термічній обробці, не розчиняється у воді. Одна бліда поганка, містить отруту в кількості, якої вистачить для настання летального наслідку трьох-чотирьох дорослих людей. До смертельно небезпечних грибів належить і свинушка тонка. Цей гриб надзвичайно небезпечний. Він спричиняє в окремих людей сильну алергічну реакцію, що призводить до захворювання крові. При отруєнні людина може померти за два тижні. Зараз цей гриб занесено до світового списку смертельно отруйних.
Нажаль більшість випадків вживання отруйних грибів призводять до смерті хворих, навіть при своєчасному зверненні за медичною допомогою. Смертельною вважається навіть мінімальна доза отрути небезпечних грибів. Тому обов’язково треба мити руки після дотику з грибами. Зафіксовані випадки, коли отрута потрапляла на інші продукти через немиті руки.
Приводять до отруєння і умовно їстівні гриби: сморчки, рядовка фіолетова, дубовик та інші, якщо вони неправильно приготовані. Необхідно правильно підготувати гриби до споживання. Багато хворих стверджують, що варили гриби довго. Однак, важливе не тривале варіння, а чисельне зливання відвару (щонайменше тричі, через кожні півгодини варіння); й лише після цього продовжувати готувати страви. Вживати алкоголь та гриби одночасно досить небезпечно: алкоголь розчиняє грибну отруту та прискорює її попадання в організм людини. А таки види грибів, як гнойовик чорнильний, гнойовик сірий, дубовик звичайний (оливково-бурий) лише у поєднанні з алкоголем викликають сильне отруєння!
Небезпечно вживати в їжу старі гриби, в яких почався процес розкладання білку. Не рекомендується збирати гриби у автомагістралей з інтенсивним рухом: гриби мають властивості накопичувати шкідливі речовини з ґрунту та повітря.
Симптоми грибного отруєння різні: нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла, галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності. Підступні токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) можуть не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх їла. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг – все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.
На жаль серед отруєних грибами хворих регулярно зустрічаються діти, навіть однорічного віку; але врятувати їх вдається дуже рідко. Незважаючи на вміст корисних речовин, гриби – їжа важка та зовсім не дієтична. Хітинова оболонка грибів погано перетравлюється, тому гриби не рекомендовано вживати літнім людям, дітям та за наявності хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Тож щоб не отруїтися грибами:
1. Найкраще відмовтеся від споживання дикорослих грибів як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах.
2. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.
3. Завжди дотримуйтесь правил приготування грибів, особливо умовно-їстівних.
4. Ретельно мийте та чистість гриби, не вживайте в їжу старі, червиві, об’їдені тваринами, такі, що покрилися цвіллю та пересичені водою (після тривалих дощів).
Якщо ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов’язково врахуйте наступне:
-ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте, остерігайтеся пластинчатих грибів;
-не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях;
-під час посухи грибів краще не брати взагалі: у спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини;
-уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі;.
-не вживайте сирих грибів;
-відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин,
-готові страви з грибів зберігайте у холоді в емальованому посуді не більше доби;
-гриби – не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю;
-не застосовуйте „домашніх” методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок – вони помилкові.
Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі): негайно викликайте “швидку допомогу”! До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Прийміть активоване вугілля. Відновлюйте втрачену рідину розчином регидрону, або підсоленою водою (1 ч. л. кухонної солі на 1 склянку води). Навіть при полегшенні стану обов’язково зверніться до найближчої лікувальної установи. Не викидайте залишків грибів: їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.
Не допускайте легковажного підходу до збору та споживання грибів! Адже помилка може коштувати вам життя!
7 липня 2021 року у своє професійне свято – День працівника природно-заповідного фонду, працівники Національного природного парку «Бойківщина» заручившись підтримкою колег Національного природного парку «Сколівські Бескиди» здійснили схід на найвищу гору на Львівщині – Пікуй.
Саме на вершині гори, яка є найвищою вершиною Вододільного хребта та має висоту 1408м, між Національними природними парками було підписано безстрокову угоду про співробітництво, яка дозволить брати участь у передачі даних між природоохоронними установами та спільно брати участь у міжнародних проектах.
Надіємось, що спільні цілі, спільна культура рідного бойківського краю допоможе нам функціонувати та розвиватись разом.
29-30 червня працівники Національного природного парку «Бойківщина» взяли участь у навчальному семінарі «Розвиток моніторингу біорізноманіття в природоохоронних територіях Карпатського регіону», який, окрім власне моніторингу біорізноманіття, стосувався також загальних питань управління і охорони природоохоронних територій. Семінар проходив у м. Косів, на базі НПП «Гуцульщина».Запрошеними були також учасники від НПП «Зачарований край» та НПП «Сколівські бескиди». Основні складові семінару:- Презентація інструментарію SMART та впровадження його у роботу природоохоронних територій для збору та аналізу польових даних;- Презентація методики моніторингу крупних ссавців у літній період;- Презентація методики біоакустичного моніторингу та моніторингу кажанів.На другий день семінару проходила практична частина, яка була організована на природі неподалік парку, де відповідно працівники кожного НПП змогли практично закріпити теоретичну частину семінару.
Останні коментарі