28 червня 1996 р. – день, який знаково увійшов у новітню історію нашої держави, День Конституції України – одне із найголовніших свят . Конституція,як відомо, є основним законом держави й має найвищу юридичну силу.
В рамках інформаційно-просвітницької роботи було проведено правоосвітній захід, присвячений Дню Конституції України.
Бесіда пройшла у теплій дружній обстановці, розв’язалася жива дискусія з цікавими запитаннями та не менш цікавими відповідями,а на кінець було зроблено дружнє фото .
Метою проведення такого заходу є формування у школярів стійких громадянських почуттів, любові до своєї Батьківщини та гордості за приналежність до неї.
У цей важливий для країни та її громадян день бажаємо кожному українцю мирного неба, родинного щастя, міцного здоров’я та віри у світле мирне майбутнє нашої України! Все буде
Метелик відноситься до класу комахи, типу членистоногі, загону Лускокрилі (лат. Lepidóptera). У будові метелики виділяються два головних відділу – тіло, захищене твердим хітиновим панциром і крила.
Вони відрізняються величезною різноманітністю. Серед них є денні та нічні види, вегетаріанці та хижаки, а також ті, хто взагалі не потребує їжі. Кожна стадія їхнього життя (від яйця до дорослої особини) – самостійний життєвий цикл. Вони з давніх-давен дивували людей незвичайним виглядом і змушували захоплюватися їхньою красою.
А чи зустрічали ви коли – небудь «Метелика колібрі» – язикана звичайного?
Сьогодні, нам пощастило відзнімкувати цей чудовий вид метелика, який зависаючи над гвоздикою, збирав нектар. До слова, одна комаха в сонячний день запилює за хвилину близько 30 квіток, повиснувши в польоті над квіткою язикан висовує свій довгий хобіток, який за розміром навіть перевищує довжину самого метелика.
А цікавим є той факт, що бражник здатний літати зі швидкістю до 50 км на годину. Така швидкість дає йому можливість долати дуже великі відстані.
Гляньте на нього в польоті, хіба він не схожий на маленьку пташку?
Інвазійні види — алохтонні види зі значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять значну загрозу для біологічного різноманіття. Процес розселення диких видів рослин і тварин на нові території визначається терміном біологічні інвазії.
На території Львівської області відомі приклади інвазійних видів, які наносять шкоду сільськогосподарським культурам, здоров’ю людини, викликають суттєве зменшення чисельності популяцій місцевих видів є такі рослини, як борщівник Сосновського, серед тварин – колорадський жук.
•Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata)Поширений повсюдно. Один з найнебезпечніших шкідників картоплі та інші пасльонових.
Шкідливість колорадського жука надзвичайно велика, зумовлюється високою плодючістю самок і ненажерливістю личинок. Зимують жуки в грунті на глибині 20-60см., на полях, де вирощувалася картопля. Навесні, коли грунт прогрівається до 15С, жуки виходять на поверхню де об’їдають листя, черешки і навіть стебла картоплі.
Боротися з колорадським жуком потрібно із настанням тепла і до пізньої осені. Існує кілька методів боротьби з цим шкідником:
-агротехнічний – дотримання сівозміни, саджання картоплі на помірній відстані одна від одної;
-біологічний – використання різноманітних настоїв, біологічних засобів;
-хімічний – використання хімічних препаратів.
•Борщівник Сосновського(Heracleum sosnowskyi) — отруйна багаторічна рослина,у дикому вигляді поширена на Кавказі. Завезена на територію Львівщини як перспективна силосна рослина в повоєнні роки, де культивувалася на території колгоспних господарств області.
Основні шкідливі властивості борщівника Сосновського полягають в тому, що він здатний викликати опіки на шкірі людини. Дотик до рослини або потрапляння його соку на шкіру, не викликає ніяких неприємних відчуттів, але вже через кілька годин або навіть діб розпочнеться свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з’являться пухирі, в сонячні дні на шкірі може з’явитися опік 1 – 3 ступеня.Висока активність борщівника на світлі пов’язана з наявністю в ньому особливих фотодинамічних активних речовин – фуранокумаринів, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового світла і нейтралізують при цьому дію меланіну. Найбільш сильні опіки борщівник Сосновського викликає при контакті з вологою шкірою у спекотні сонячні дні.
Оскільки борщівник є небезпечним видом, необхідно регулярно вживати заходів, щоб запобігти його поширенню. Це стосується систематичного скошування, зрізування товстих коренів на глибині 15 сантиметрів, випасання худоби (молоді листки поїдають вівці та корови). Найефективніший засіб боротьби — хімічний. При появі першої розетки рослину належить обробити гербіцидами суцільної дії.
Якщо ж упустили момент і рослина зацвіла, то скошену квітку (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалювати, бо насіння дозріває навіть тоді, коли він скошений.
Якщо ж ви, знищуєте борщівник, пам’ятайте, що потрібно одягнути одяг, який буде максимально закритий, закритого типу взуття, а також рекомендуємо користуватися захисними окулярами та маскою для обличчя.
У випадку потрапляння соку борщівника Сосновського на шкіру, таку ділянку слід ретельно промити водою та закрити від прямих сонячних променів, а у випадку появи почервоніння чи опіків шкіри слід негайно звернутись до лікаря.
Сьогодні НПП «Бойківщина» відбулося чергове засідання науково-технічної ради, яке пройшло в змішаному форматі через події в Україні. На порядку денному було винесені такі питання: звіт про наукову та наукову-технічну діяльність за 2021рік , затвердження наукових тем, про стан робіт щодо підготовки першого тому «Літопису природи» НПП «Бойківщина» (доповідач Марискевич О.Г., провідний науковий співробітник наукового відділу); звіт про екологічну освітньо-виховну роботу та рекреаційну діяльність Парку за 2021рік (доповідач – Райхель В.А., начальник дільниці благоустрою та рекреації).
По всіх питаннях порядку денного були прийняті одноголосно позитивні рішення, із врахуванням наданих рекомендацій.
В засіданні взяли участь 13 учасників: 11 з 15 постійних членів науково-технічної ради і 2 запрошені.
Що ми знаємо про мурашок? Це соціальні комахи із ряду перетинчастокрилих (Heminoptera), які будують різноманітні, за своєю формою, гнізда. Ці гнізда є в землі, підстилці, деревних відмерлих залишках, у деревині та корі живих дерев, гнізда із земляними купинами, купинами із хвої і гілочок та ще багато інших варіантів. Мурашки, які живуть в одному гнізді, формують сім’ю, а сукупність декількох гнізд, що об’єднані обміном робочими, личинками, їжею і належать загалом до однієї сім’ї, називається колонією.
Сім’я мурашок формує цілісну структуру, без якої поодинока мурашка не виживає. Серед соціальних перетинчастокрилих лише мурашки мають касту безкрилих робочих – це недорозвинуті особини жіночої статі. Самки і самці мурашок є первинно крилатими комахами, які розвиваються в мурашнику і вилітають із гнізда лише у період спарювання. Після запліднення самок, самці помирають, а самочки починають формувати гніздо, і відповідно сім’ю, самостійно або повертаються у свій родинний мурашник. У гніздах багатьох видів є лише одна цариця – це називається моногінна сім’я, декілька цариць – олігогінна, а десятки і сотні цариць в одному гнізді – це полігінна сім’я.
Добування їжі і принесення матеріалу для побудови гнізда здійснюється мурашками – фуражирами, які можуть поодиноко полювати в межах кормової ділянці, або групами. Необхідно відмітити активну середовищетвірну роль мурашок, оскільки при побудові гнізд вони перемішують грунт, покращуючи й механічний склад та збагачуючи його продуктами життєдіяльності. Важлива роль мурашок у розповсюджені насіння рослин – мірмекохорія, особливо тих видів, які мають на насінинах м’ясисті придатки (елайосома), до прикладу у фіалки. Після об’їдання цих смачних частин насінини, робочі виносять її із гнізда, тим самим сприяючи розповсюдженню цього виду. Дуже важлива роль Formicidae у деструкції деревини, особливо в районах із холодним кліматом, де мікробіологічні процеси гниття заповільнені. Завдяки своїй багаточисельності та активності багато видів мурашок є важливими регуляторами чисельності багатьох видів безхребетних, а особливо тих шкідників, які руйнують деревні породи. До прикладу, в наших лісах дуже важливими є руді лісові мурашки (група Formica rufa).
Перед нами якраз гніздо Formica rufa Linnaeus, 1761 – звичайна руда лісова мурашка. Як за правило заселяє зрілі (вік більше 40 років) хвойні, мішані та листяні ліси. Для побудови гнізда потребує досить освітлені місця, оскільки потребує прогрівання мурашника хоча б частину дня. Будує гнізда з куполом із рослинних залишків. Дуже часто від гнізд ідуть дороги для фуражування, які приводять до дерев, де поселяються попелиці, які є «солодкими корівками» для мурашок. Саме мурашки своїми вусиками лоскочуть черевце попелиці і заставляють її, таким чином, виділяти солодку краплинку, яку фуражири відразу підхоплюють і несуть до гнізда. Дуже часто кожна попелиця має свою персональну мурашку – «пастуха».
Сім’ї Formica rufa можуть бути як моногінними так і полігінними. Цей вид є активним ентомофагом, відіграє важливу роль у захисті дерев від фітофагів (особливо шкідників лісу), має велику кормову територію, яку ретельно оберігає. Часто існують поодинокі гнізда цього виду, але можливе і розділення сім’ї, якщо є більше ніж одна цариця, і тоді поруч формується інший мурашник. Водонепроникна зовнішня частина мурашника дозволяє підтримувати необхідний рівень вологості усередині. Наслідком чого стає тління і розкладання тих рослинних елементів, з яких складена ця конструкція, що власне і сприяє обігріву гнізда. Formica rufa регулярно прибирає свій дім від непотрібних залишків їжі, а також мертвих особин.
Чимало у лісових мурашок є ворогів. Серйозну небезпеку для них представляють різні комахоїдні птахи і тварини. До того ж, крім самих рудих мурашок мурашник можуть населяти інші комахи: жуки-ломехузи, що поїдають розплід мурашок, жуки-стафилины, що вживають в їжу запаси мурашок. Такі дії, ці квартиранти у гнізді мурашок, здійснюють завдяки виділенню специфічної рідини, яка пригальмовує реакції захисту у мурашок.
З приходом зими руді лісові мурашки намагаються забратися в найглибшу частину мурашника, де набагато тепліше, ніж на його поверхні. Всі разом вони формують щільний клубок і заціпенілі комахи зимують в такому стані до весни. Весна приносить тепло і нове життя у цей прекрасний і дивовижний світ Formica rufa.
Царик Інна
кандидат біологічних наук, Інститут екології Карпат НАН України
Сьогодні в НПП «Бойківщина» було проведено спільне навчання між ДСНС та лісовою охороною щодо організації гасіння пожеж в природних екосистемах.
В такій взаємодії взяли участь представники Самбірської ДСНС, Боринська селишна рада, Турківське ДЛГП «Галсільліс», ДП Самбірське ЛГ ВВП «Надлісництво Турка», Самбірська РДА, НПП «Бойківщина».
Після опрацювання алгоритму дій при виникненні пожеж у природніх екосистемах та виявленні вибухонебезпечний предметів, щоб слово не розходилось з ділом, учасники тренінгу приступили до практичних занять в урочищі «Бабінець».
Така спільна координація дій між установами надзвичайно важлива, в разі виникнення небезпеки, адже не даремно кажуть, важко – в навчанні, легко – в бою.
Міжнародний день захисту дітей – чудове свято, яке сьогодні відбулося у місті Турка завдяки Збройним Силам України.
Школярі, після хвилини мовчання, на алеї розвісили сотні маленьких ангеликів на спомин про тих дітей, які не дочекалися сьогоднішнього свята.
Вихованці гуртка «Еко-Бойки» не стояли осторонь цього дійства, а активно долучалися та приймали участь у благодійному концерті та ярмарку. Всі зібрані кошти підуть на підтримку нашим захисникам.
Учасники конкурсу «Малюнок на асфальті» «Україна в серці» зворушили всіх присутніх своїми творчими роботами. Урочисто під гімн Січових Стрільців наші школярі спільно з дітьми переселенцями винесли на площу Шевченка Прапор України.
Жодна присутня дитина на святі не залишилася без подарунків та солодощів.
Дякуємо всім не байдужим за прекрасне свято.
Особлива подяка нашим славним воїнам, які захищають наших дітей.
Останні коментарі