Мокриці? Та хто їх не знає?)

/ Uncategorized / / 0 Comments / Вподобати це

А й справді, хто знає достеменно про мокриць?

Мокриці (Oniscidea) належать до класу ракоподібних типу членистоногих. Коли інші представники ракоподібних не можуть існувати без води, то мокриці можуть, хоча й тримаються, зазвичай, вологих місць: під каменями чи поваленими стовбурами дерев, у льохах тощо. Оскільки мокриці не люблять яскравого світла, тому й потрібно їх шукати там, де волого і темно. Відповідно, вдень мокриці ведуть себе досить пасивно. Активність проявляють переважно ввечері чи вночі під час пошуку поживи, якою, головним чином, є рослинний детрит – відмерлі органи рослин (особливо полюбляють папороті), хоча споживають й інші органічні рештки. Окрім цього, можуть живитися й ніжними зеленими листками чи пагонами. Влітку у мокриць настає час розмноження. Запліднені яйця самиці носять у спеціальному мішечку всередині тіла. Таким чином, у цій кишені, впродовж 40-50 днів розвивається перша стадія – личинка (Наутілус), яку самка мокриці випускає із себе. Оскільки не всім личинкам вистачає поживних речовин для повноцінного розвитку, серед них ще всередині самки поширений канібалізм – поїдання один одного. Сильніші випускаються матір’ю через отвір із кишені. Процес своєрідної вагітності у самки повторюється, поки не буде витрачена вся насіннєва рідина, що наповнила сім’яприймач. Мокриці можуть розмножуватися не тільки через запліднення , але і партеногенетично. Саме тому мокриці не схильні до масового розмноження, оскільки поширюють невелику кількість яєць протягом літа. Личинки, що вилупилися, мають маленькі розміри і безбарвні, але майже повністю сформовані. Їм потрібно пройти ще декілька линьок, щоб дорости до розмірів дорослої особини. Іноді за личинок приймають і дорослу стадію, оскільки мокриці линяють протягом усього свого життя.
Анатомічно тіло мокриці складається із голови і сегментованого (8 сегментів) черевця, вкритого хітином. Від кожного сегменту відходить пара коротких ніжок, що складаються із двох гілок. А на восьмому сегменті є пара виростів, що всмоктує воду в тіло мокриці. Дихають мокриці за допомогою сухопутних зябер і дихальних мішків. У разі небезпеки мокриці деяких родів, наприклад Armadillidium, згортаються в клубок, нагадуючи мініатюрну кульку. За таку властивість вони й отримали відповідну назву – мокриця-броненосець. Деякі з мокриць мають характерний спинний рисунок у вигляді контрастних крапок, плям тощо, який іноді нагадує ієрогліфи. У багатьох ракоподібних, а саме у наших героїнь, у крові багато гемоціаніну, який містить іони міді, тому при взаємодії з киснем їхня кров набуває блакитного відтінку. Мокриці є важливою складовою харчових ланцюгів, оскільки ними харчуються птахи, великі комахи (оси, хижі жуки), павукоподібні, деякі ссавці, наприклад землерийки і їжаки, а також рептилії – змії та ящірки. Важливою особливістю мокриць є здатність очищувати грунт від важких металів, оскільки вони кристалізують сполуки цинку, міді та свинцю у своєму організмі. Вони добре почувають себе у забрудненому середовищі, де інші живі істоти вижити не можуть. Ось такі цікаві мокриці.
Детальніше про мокриць

  1. https://t1.ua/porady/43642-yak-pozbutysya-vid-mokrytsi.html
  2. Armadillidium vulgare Latreille, 1804. Мокриця-броненосець звичайна

Спеціально для НПП «Бойківщина»,
ЦАРИК ІННА, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України

Залишити відповідь

Контент та структура сайту захищена авторським правом.