Категорія: Uncategorized

16 Чер

Язикан звичайний

А чи зустрічали ви коли – небудь «Метелика колібрі» – язикана звичайного?🦋

Сьогодні, нам пощастило відзнімкувати цей чудовий вид метелика, який зависаючи над гвоздикою, збирав нектар. До слова, одна комаха в сонячний день запилює за хвилину близько 30 квіток, повиснувши в польоті над квіткою язикан висовує свій довгий хобіток, який за розміром навіть перевищує довжину самого метелика.

А цікавим є той факт, що бражник здатний літати зі швидкістю до 50 км на годину. Така швидкість дає йому можливість долати дуже великі відстані.

👇Гляньте на нього в польоті, хіба він не схожий на маленьку пташку?

13 Чер

Інвазійні види поширені на території Львівської області

Інвазійні види — алохтонні види зі значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять значну загрозу для біологічного різноманіття. Процес розселення диких видів рослин і тварин на нові території визначається терміном біологічні інвазії.

На території Львівської області відомі приклади інвазійних видів, які наносять шкоду сільськогосподарським культурам, здоров’ю людини, викликають суттєве зменшення чисельності популяцій місцевих видів є такі рослини, як борщівник Сосновського, серед тварин – колорадський жук.

•Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata)Поширений повсюдно. Один з найнебезпечніших шкідників картоплі та інші пасльонових.

Шкідливість колорадського жука надзвичайно велика, зумовлюється високою плодючістю самок і ненажерливістю личинок. Зимують жуки в грунті на глибині 20-60см., на полях, де вирощувалася картопля. Навесні, коли грунт прогрівається до 15С, жуки виходять на поверхню де об’їдають листя, черешки і навіть стебла картоплі.

Боротися з колорадським жуком потрібно із настанням тепла і до пізньої осені. Існує кілька методів боротьби з цим шкідником:

-агротехнічний – дотримання сівозміни, саджання картоплі на помірній відстані одна від одної;

-біологічний – використання різноманітних настоїв, біологічних засобів;

-хімічний – використання хімічних препаратів.

•Борщівник Сосновського(Heracleum sosnowskyi) — отруйна багаторічна рослина,у дикому вигляді поширена на Кавказі. Завезена на територію Львівщини як перспективна силосна рослина в повоєнні роки, де культивувалася на території колгоспних господарств області.

Основні шкідливі властивості борщівника Сосновського полягають в тому, що він здатний викликати опіки на шкірі людини. Дотик до рослини або потрапляння його соку на шкіру, не викликає ніяких неприємних відчуттів, але вже через кілька годин або навіть діб розпочнеться свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з’являться пухирі, в сонячні дні на шкірі може з’явитися опік 1 – 3 ступеня.Висока активність борщівника на світлі пов’язана з наявністю в ньому особливих фотодинамічних активних речовин – фуранокумаринів, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового світла і нейтралізують при цьому дію меланіну. Найбільш сильні опіки борщівник Сосновського викликає при контакті з вологою шкірою у спекотні сонячні дні.

Оскільки борщівник є небезпечним видом, необхідно регулярно вживати заходів, щоб запобігти його поширенню. Це стосується систематичного скошування, зрізування товстих коренів на глибині 15 сантиметрів, випасання худоби (молоді листки поїдають вівці та корови). Найефективніший засіб боротьби — хімічний. При появі першої розетки рослину належить обробити гербіцидами суцільної дії.

Якщо ж упустили момент і рослина зацвіла, то скошену квітку (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалювати, бо насіння дозріває навіть тоді, коли він скошений.

Якщо ж ви, знищуєте борщівник, пам’ятайте, що потрібно одягнути одяг, який буде максимально закритий, закритого типу взуття, а також рекомендуємо користуватися захисними окулярами та маскою для обличчя.

❗У випадку потрапляння соку борщівника Сосновського на шкіру, таку ділянку слід ретельно промити водою та закрити від прямих сонячних променів, а у випадку появи почервоніння чи опіків шкіри слід негайно звернутись до лікаря.

Возможно, это изображение природа

10 Чер

Відбулося засідання НТР👥

Сьогодні НПП «Бойківщина» відбулося чергове засідання науково-технічної ради, яке пройшло в змішаному форматі через події в Україні. На порядку денному було винесені такі питання: звіт про наукову та наукову-технічну діяльність за 2021рік , затвердження наукових тем, про стан робіт щодо підготовки першого тому «Літопису природи» НПП «Бойківщина» (доповідач Марискевич О.Г., провідний науковий співробітник наукового відділу); звіт про екологічну освітньо-виховну роботу та рекреаційну діяльність Парку за 2021рік (доповідач – Райхель В.А., начальник дільниці благоустрою та рекреації).

По всіх питаннях порядку денного були прийняті одноголосно позитивні рішення, із врахуванням наданих рекомендацій.

В засіданні взяли участь 13 учасників: 11 з 15 постійних членів науково-технічної ради і 2 запрошені.

07 Чер

Як невгамовні мурашки будують свій світ?

Що ми знаємо про мурашок? Це соціальні комахи із ряду перетинчастокрилих (Heminoptera), які будують різноманітні, за своєю формою, гнізда. Ці гнізда є в землі, підстилці, деревних відмерлих залишках, у деревині та корі живих дерев, гнізда із земляними купинами, купинами із хвої і гілочок та ще багато інших варіантів. Мурашки, які живуть в одному гнізді, формують сім’ю, а сукупність декількох гнізд, що об’єднані обміном робочими, личинками, їжею і належать загалом до однієї сім’ї, називається колонією.

Сім’я мурашок формує цілісну структуру, без якої поодинока мурашка не виживає. Серед соціальних перетинчастокрилих лише мурашки мають касту безкрилих робочих – це недорозвинуті особини жіночої статі. Самки і самці мурашок є первинно крилатими комахами, які розвиваються в мурашнику і вилітають із гнізда лише у період спарювання. Після запліднення самок, самці помирають, а самочки починають формувати гніздо, і відповідно сім’ю,  самостійно або повертаються у свій родинний мурашник. У гніздах багатьох видів є лише одна цариця – це називається моногінна сім’я, декілька цариць – олігогінна, а десятки і сотні цариць в одному гнізді – це полігінна сім’я.

Добування їжі і принесення матеріалу для побудови гнізда здійснюється мурашками – фуражирами, які можуть поодиноко полювати в межах кормової ділянці, або групами. Необхідно відмітити активну середовищетвірну роль мурашок, оскільки при побудові гнізд вони перемішують грунт, покращуючи й механічний склад та збагачуючи його продуктами життєдіяльності. Важлива роль мурашок у розповсюджені насіння рослин – мірмекохорія, особливо тих видів, які мають на насінинах м’ясисті придатки (елайосома), до прикладу у фіалки. Після об’їдання цих смачних частин насінини, робочі виносять її із гнізда, тим самим сприяючи розповсюдженню цього виду. Дуже важлива роль Formicidae у деструкції деревини, особливо в районах із холодним кліматом, де мікробіологічні процеси гниття заповільнені.  Завдяки своїй багаточисельності та активності багато видів мурашок є важливими регуляторами чисельності багатьох видів безхребетних, а особливо тих шкідників, які руйнують деревні породи. До прикладу, в наших лісах дуже важливими є руді лісові мурашки (група Formica rufa).

Перед нами якраз гніздо Formica rufa Linnaeus, 1761 – звичайна руда лісова мурашка. Як за правило заселяє зрілі (вік більше 40 років) хвойні, мішані та листяні ліси. Для побудови гнізда потребує досить освітлені місця, оскільки потребує прогрівання мурашника хоча б частину дня. Будує гнізда з куполом із рослинних залишків. Дуже часто від гнізд ідуть дороги для фуражування, які приводять до дерев, де поселяються попелиці, які є «солодкими  корівками» для мурашок. Саме мурашки своїми вусиками лоскочуть черевце попелиці і заставляють її, таким чином, виділяти солодку краплинку, яку фуражири відразу підхоплюють і несуть до гнізда. Дуже часто кожна попелиця має свою персональну мурашку – «пастуха».

 Сім’ї Formica rufa можуть бути як моногінними так і полігінними. Цей вид є активним ентомофагом, відіграє важливу роль у захисті дерев від фітофагів (особливо шкідників лісу), має велику кормову територію, яку ретельно оберігає. Часто існують поодинокі гнізда цього виду, але можливе і розділення сім’ї, якщо є більше ніж одна цариця, і тоді поруч формується інший мурашник. Водонепроникна зовнішня частина мурашника дозволяє підтримувати необхідний рівень вологості усередині. Наслідком чого стає тління і розкладання тих рослинних елементів, з яких складена ця конструкція, що власне і сприяє обігріву гнізда.  Formica rufa регулярно прибирає свій дім від непотрібних залишків їжі, а також мертвих особин.

Чимало у лісових мурашок є ворогів. Серйозну небезпеку для них представляють різні комахоїдні птахи і тварини. До того ж, крім самих рудих мурашок мурашник можуть населяти інші комахи: жуки-ломехузи, що поїдають розплід  мурашок, жуки-стафилины, що вживають в їжу запаси  мурашок. Такі дії, ці квартиранти у гнізді мурашок, здійснюють завдяки виділенню специфічної рідини, яка пригальмовує реакції захисту у мурашок.

З приходом зими руді лісові мурашки намагаються забратися в найглибшу частину мурашника, де набагато тепліше, ніж на його поверхні. Всі разом вони формують щільний клубок і заціпенілі комахи зимують в такому стані до весни. Весна приносить тепло і нове життя у цей прекрасний і дивовижний світ Formica rufa.

Царик Інна

кандидат біологічних наук, Інститут екології Карпат НАН України

спеціально для НПП «Бойківщина»

03 Чер

Важко – в навчанні, легко – в бою

Сьогодні  в НПП «Бойківщина»  було проведено спільне навчання між ДСНС та лісовою охороною щодо організації гасіння пожеж в природних екосистемах.

В такій взаємодії взяли участь представники Самбірської ДСНС, Боринська селишна рада, Турківське ДЛГП «Галсільліс», ДП Самбірське ЛГ ВВП «Надлісництво Турка», Самбірська РДА,  НПП «Бойківщина».

 Після опрацювання алгоритму дій при виникненні пожеж у природніх екосистемах та  виявленні вибухонебезпечний предметів, щоб слово не розходилось з ділом, учасники тренінгу приступили до практичних занять в урочищі «Бабінець».

Така спільна координація дій між установами надзвичайно важлива, в разі виникнення небезпеки, адже не даремно кажуть, важко – в навчанні, легко – в бою.

02 Чер

Міжнародний день захисту дітей

Міжнародний день захисту дітей – чудове свято, яке сьогодні відбулося у місті Турка завдяки Збройним Силам України.

Школярі, після хвилини мовчання, на алеї розвісили сотні маленьких ангеликів на спомин про тих дітей, які не дочекалися сьогоднішнього свята.

Вихованці гуртка «Еко-Бойки» не стояли осторонь цього дійства, а активно долучалися та приймали участь у благодійному концерті та ярмарку. Всі зібрані кошти підуть на підтримку нашим захисникам.

Учасники конкурсу «Малюнок на асфальті» «Україна в серці» зворушили всіх присутніх своїми творчими роботами. Урочисто під гімн Січових Стрільців наші школярі спільно з дітьми переселенцями винесли на площу Шевченка Прапор України.

Жодна присутня дитина на святі не залишилася без подарунків та солодощів.

Дякуємо всім не байдужим за прекрасне свято.

Особлива подяка нашим славним воїнам, які захищають наших дітей. 🙏👨‍👩‍👧‍👦

Віримо в Перемогу! Україна Єдина!💙💛

23 Тра

Озеленюємо,пам’ятаємо,бережемо

Україна з дідів-прадідів виборювала свою незалежність, а Карпати завжди були становим хребтом, де проживали волелюбні народи.

 Щоб Бог оберігав наші Карпати від різних зайд та загарбників, в 1990 році на честь проголошення Декларації про Незалежність України, активісти Народного Руху, в с.Бітля на горі Карасовець, встановили дерев’яний хрест.

За ініціативи Михайлика М. С. у 2017 році пам’ятне місце зазнало реконструкції. Тут обабіч Хреста споруджено Меморіал «Тернистий шлях Руси –України», де на 20-ти гранітних плитах викарбовані історичні події нашої держави.

На спомин про події сучасності, від центральної дороги с.Бітля до Хреста висаджено Липову Алею Героїв Небесної Сотні.

Щоб пам’ятне місце мало більш привабливий вигляд, працівники Либохірського лісництва провели озеленення Меморіалу самшитом, туями,ялівцем козацьким та посадили пам’ятні дерева на честь Героїв – односельчан, що віддали своє життя у боротьбі з російськими загарбниками.

Сьогодні над нашою Батьківщиною злетілося чорне вороння окупантів, але наші Захисники  дають достойну відсіч ворогу та відстоюють нашу Свободу і Незалежність.

Дякуємо всім Героя за свою жертовність, пам’ятаємо кожного.

Українці – Нація Нескорених!

19 Тра

“Бережи українське – носи вишиванку!”
ЛІНА КОСТЕНКО

Вишиванка – генетичний код України.
Символ віри, надії, любові.
Символ сміливості, незламності духу, боротьби та перемог.❤️🖤
Вишиванка єднає українців та друзів України по всьому світу.
Вишиванка – духовна броня українців. Захистимо своє!💙💛

Національний природний парк «Бойківщина» День вишиванки 2022р.🇺🇦

17 Тра

Триває Акція «Створюємо ліси разом»

В рамках екологічної ініціативи Президента «Зелена Країна» працівники Сянківського лісництва НПП «Бойківщина» провели доповнення лісових культур, в кварталі 3 виділі 27, саджанцями ялиці та бука, а також висадили дерева вздовж придорожньої смуги. Залучившись підтримкою старости села, наші працівники озеленили прибудинкову територію Народного дому с. Сянки декоративними рослинами, які вирощені у спеціалізованому лісорозсаднику Парку.

Все буде Ліс! 🌲Все буде Україна!🇺🇦

Перемоги на усіх фронтах!

17 Тра

Правда та міфи про змій в Українських Карпатах. Чи варто панічно боятися зустрічі з ними? Що таке офідіофобія?

Про змій чув кожен. Не існує такої людини, яка би нічого не чула про цих безногих прудких тварин. Одні їх панічно бояться, інші ненавидять та вбивають, треті взагалі обожнюють і створюють культи змії, будують на їх честь храми.

Щороку з гірських регіонів у травні долинають тривожні звістки про постраждалих від укусів змій. Не був винятком і травень 2022 р. Як повідомили у прес-службі ДСНС Львівщини, 12 травня близько 13:00 в реанімаційне відділення Турківської центральної місцевої лікарні привезли 18-річну дівчину, жительку с. Хащів з діагнозом – укус змії в мізинець правої стопи. Стан потерпілої – середньої важкості. 32-річна мешканка с.Лосинець потрапила до лікарні через укус лівого гомілкового ступеневого суглобу і зараз перебуває в реанімації цієї ж лікарні. І це лише за першу половину травня!

Чи варто панічно боятися змій, всіляко їх знищувати, випалювати суху траву, бо там можуть бути гнізда змій? Спробуємо разом з’ясувати.

Переважна більшість людей відчуває антипатію до змій та, зрештою і до інших плазунів. Страх перед зміям и не виникає з народження, тому що маленькі діти не бояться їх, навіть почасти беруть цих плазунів у руки. Цей острах виникає пізніше, коли дитина чи вже доросла людина керується стереотипами, хибними уявленнями та фобіями. Цей страх має навіть спеціальну назву – офідіофобія, від грецьких слів  «офідіо» – змія і «фобос» – страх. Офідіофобія – це коли у вас дуже сильний страх, паніка чи тривога, почасти нічим не обумовлені, але з якими важко справитися самостійно. Але на думку психологів лише 2-3% людей притаманна саме ця фобія, решта відчувають просто страх перед можливим укусом змії.

Чи багато різних змій у Карпатах?

Чи багато зараз змій у Карпатах і що робити при зустрічі з ними варто дізнатися у фахівців-герпетологів. Ось, що вважає відомий в Україні герпетолог з багаторічним стажем, голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства,  який регулярно проводить тренінги для працівників ДСНС – Тарас Гринчишин. Небезпека не дуже значна – отрути українських гадюк не сильні та мають переважно місцеву, а не загальну нервовопаралітичну дію. На Львівщині можна зустріти чотири види змій, більшість із яких – неотруйні. Це вуж звичайний, а також рідкісні й занесені у «Червону книгу України» мідянка та полоз лісовий. Вони неотруйні. Отруйним є лише один вид – гадюка звичайна (на фото ліворуч). Окрім того, часто трапляється дещо схожа на змій й цілковито нешкідлива безнога ящірка – веретільниця ламка (на фото праворуч).

Якщо ж на шляху трапиться змія, треба не панікувати, а передусім спробувати роздивитися й з’ясувати, з ким маємо справу. Наші змії, зокрема й гадюка, ніколи першими не нападають на людину – вона ж не є їхньою здобиччю, а її поява, навпаки, несе з собою загрозу. Тож укусити вона може тоді, коли на неї наступили, торкнулися її рукою або ж коли вона не має шляху для втечі. Якщо ви цього не робили, то найкраще буде обійти гадюку стороною. Вона не дуже рухлива, тож дистанція у два-три метри вже буде безпечною. За потреби її можна відкинути зі стежки довгою палицею чи гілкою вважає Тарас Гринчишин.

Якщо трапиться неотруйний вид, то можна не хвилюватися. Але коли змія поселилася неподалік житла і вам від цього некомфортно, то її можна відловити палицею чи рукою та віднести подалі. Те саме можна зробити і з гадюкою, але краще лишити цю справу фахівцям. Крім того, варто розчистити обійстя від зайвих заростів, непотребу, харчових відходів, які можуть приваблювати гризунів.

Фото: Тарас Гринчишин

«У разі укусу, варто дезінфікувати ранку чи хоча б промити водою. Відразу зняти браслети, перстень, обручку тощо. Дискусійним залишається відсмоктування отрути. Можна спробувати видалити якомога більше отрути з рани, видушуючи її з кров’ю чи відсмоктуючи. У жодному разі не слід цього робити ротом, якщо тріснута губа або є відкрита рана, оскільки отрута може потрапити у кровоносні судини шиї та голови, що небезпечно. Якщо ж слизові оболонки цілі, то негайно спльовуючи відсмоктану отруту цьому можна запобігти» застерігає фахівець. Не можна накладати джгут, оскільки отрута гадюки має сильну місцеву дію і від застою крові може початися відмирання тканин у місці укусу. З іншого боку, навпаки, не варто інтенсивно рухати враженою кінцівкою, щоб не дозволяти отруті розійтися по всьому організму. Кінцівку варто знерухомити, місце укусу можна охолодити, але не розрізати й не припікати.

Як розпізнати небезпечних і безпечних змій? Яку загрозу вони несуть?

Перед тим, як іти на природу, варто пригадати, чим відрізняються різні види змій, переглянути фото та навіть зберегти їх собі на смартфон. Усіх неотруйних змій, що водяться в Карпатах, можна розпізнати за довгим і струнким тулубом, що плавно переходить у хвіст, заокругленою формою голови, круглою зіницею ока. Мідянки у довжину можуть сягати 70 см, вужі — понад метр, полози — до 1,5-2 метрів. Полози та мідянки охоче лазять по деревах, вужі плавають, а водяні — ще й подовгу ховаються під водою. Саме останній вид, не маючи характерних жовтих «вушок», наганяє страх на людей, що відпочивають на берегах річок. На відміну від них усіх, гадюка є товстішою й доволі невеликою — щонайбільше 70-80 см, а зазвичай 40-60 см. Хвіст у неї короткий і різко тоншає від основи, голова приплюснута, зіниця ока має форму вертикальної щілини. Забарвлення — або суцільне смоляно-чорне, або з дуже характерним темним зиґзаґоподібним чи ромбічним малюнком на світлішому тлі, що може мати різні відтінки — сірий, бурий, шоколадний, зеленкуватий.

Але як вберегтися від укусу отруйної гадюки?

Змії глухі, але добре відчувають вібрацію. Тому зазвичай, відчувши ходу людини, вони відразу намагаються сховатися, тож більшість з них ми навіть не помічаємо. Якщо ж на нашому шляху дійсно трапиться змія, треба не панікувати, а передусім спробувати повільно відступити декілька кроків назад, роздивитися й з’ясувати, з ким маємо справу.

Якою ж є статистика укусів гадюкою на Львівщині? Чи були смертельні випадки?

Докладної й вичерпної статистики укусів людей гадюкою наразі бракує, оскільки чимало людей обходяться самолікуванням, тож офіційно такі випадки не реєструються повідомляє Тарас Гринчишин. Але в області йдеться приблизно про кілька сотень випадків на рік. За моїми спостереженнями, статистика зростає, хоч може бути, що це просто ефект від швидшого поширення інформації про такі випадки. Смертельні випадки від укусів гадюк трапляються вкрай рідко. За останні 20 років мені відомо лише про два підтверджені випадки на Сколівщині у 2004 році — зокрема, малої дитини, яка не могла пояснити, що із нею трапилося. Доводилося чути ще про кілька ймовірних.

Цікаве про найпоширенішу неотруйну змію – вужа

Оскільки вуж часто потрапляє на очі людям, про нього також склали багато легенд, байок та забобонів. Правда, носять вони куди більш позитивний характер ніж у випадку з гадюкою. Подекуди навіть вважали, що в домі неодмінно повинен жити вуж для більшого прибутку і вбивати цих змій вважалося великим гріхом. Їх також приручали і тримали вдома, щоб вужі ловили мишей.

У Карпатах поширені міфи про вужа, повідомляє Василь Маланюк. Один з міфів пояснює прихильність людей до цих плазунів. Часті зустрічі з вужами біля корівників, стаєнь пояснювали тим, що вуж любить ласувати молоком, і тому його тягне до корів, в яких він краде молоко, і цим самим “роздоює” корову, сприяючи більшим надоям. Насправді, вужів приваблюють людські обійстя перспективою легше знайти здобич, адже біля стаєнь, стодол, на присадибних ділянках і в оселях завжди багато гризунів, жаб та іншої природної здобичі вужа. Також вужів тягнуло до людей наявність гноївок, залежалої соломи, старих дощок чи навіть сміттєзвалищ, які є ідеальними місцями для відкладання яєць, виведення молоді, а також для зимівлі. Особливо це стосується старих гноївок, де створювалися оптимальні умови температури та вологості для кладки зміїних яєць. Закономірно, що чим більше в господарстві гною, тим продуктивніша корова. І чим більше гною – тим більше там вужів. Так і склалася помилкова думка, що ці вужі, нібито своєю пристрастю до молока “роздоюють” корову, і та збільшує надої. Насправді, вужі, як і всі змії молока не п’ють, оскільки не мають відповідних  ферментів, зокрема, лактази, яка розщеплює  молоко до простих цукрів.

Фото:Ірина Шпаківська (смт.Бориня,урочище Бабінець,травень 2022р.)

***

Отож, не потрібно боятися змій, важливо серйозно ставитися до вибору взуття, коли ви вирушаєте на луки чи до лісу та можете там зустріти цих мовчазних граціозних плазунів.

Більше дізнатися про змій, побачити низку професійних фото можна за покликаннями, які підібрали для вас працівники дільниці благоустрою, рекреації та екоосвіти НПП «Бойківщина»

Дільниця благоустрою, рекреації та екоосвіти НПП «Бойківщина»

Контент та структура сайту захищена авторським правом.