Лікарська скарбниця Бойківщини

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

Кульбаба лікарська🌼 (Taraxacum officinale wigg.), родина “Айстрові” – Asteraceae. – багаторічна рослина, поширена повсюдно. Цвіте кульбаба у травні – червні, іноді цвіте в осени плодоносить із кінця травня по липень. І хоч, вважається ця квітка бур’яном, вона має не лише здатність створювати настрій оточуючим, але й володіє численними корисними властивостями: лікарськими, вітамінозними, харчовими, медоносними, технічними і косметичними. Її давно використовують в народній медицині в лікувальних цілях. А ще з кульбаби готують надзвичайно смачне варення. Досвідчені господині додають листочки та квіти цієї рослини в страви (салати та інше).

Своєю ранньою появою ці квіти корисні бджолам, які після пробудження від зимової сплячки знаходяться в пошуках їжі.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ. Водний настій коріння і листя поліпшує травлення, апетит і загальний обмін речовин, знімає інтоксикацію викликану укусами змій. Порошок з висушеного коріння використовують для виведення з організму шкідливих речовин, як антисклеротичний засіб, від подагри, ревматизму. У народній медицині кульбабу вживають для лікування гепатиту, холециститу, жовчнокам’яної хвороби, жовтяниці, циститу, при закрепі, метеоризмі, у якості протиглисного засобу.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Протипоказана при гастриті, виразковій хворобі,при слабкості шлунка.

❗️УВАГА❗️

☝Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря..

Будьте здорові і не хворійте!

Возможно, это изображение цветок и природа

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

Горлянка повзуча (Ajuga reptans L.) дівоча краса,живучка ползуча — багаторічна трав’яниста рослина роду горлянка родини глухокропивові.Латинську назву роду утворено від латинського слова, що означає виганяти. Видова назва в перекладі з латинської мови — повзуча. Українська назва пов’язана з особливостями будови рослини.Має повзуче кореневище і облиствлені пагони. Стебло до 30 см заввишки, прямостояче. Прикореневі листки черешкові, стеблові сидячі. Квітки блакитні, інколи рожеві або білі.

Цвіте в травні-червні.

Горлянка повзуча росте в Лісостепу, де її можна знайти у листяних та мішаних лісах, а також на вирубках, галявинах, луках та у чагарниках.

Горлянка повзуча – ідеальна декоративна рослина, дуже часто використовується в ландшафтному дизайні.

Рослина має корисні властивості і застосовується як народний засіб.

У її складі містяться дубильні речовини, ефірну олію, алкалоїди, стероїди, фитоєкдизони. Горлянка повзуча відома своїми потогінними, антисептичними, кровоспинними та протизапальними властивостями. Настій цієї рослини можна пити від ревматизму, простуди, при туберкульозі легень, виразках та інших захворюваннях шлунка, жовчнокам’яній хворобі, проносах і запаленнях придатків матки. Ліки з горлянки повзучої є ефективним протималярійним препаратом і засобом для покращення обміну речовин.

При зовнішньому застосуванні настій трави горлянки повзучої допомагає від опіків, покращує загоєння ран, виразок, застосовується при ангіні, захворюваннях ротової порожнини, а також як засіб для полоскання при випаданні волосся. В лікувальних цілях можна використовувати свіже листя або сік трави. Також відомо, що горлянки повзуча є хорошим медоносом.

❗️УВАГА❗️

☝Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря..

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌲Ялина звичайна , ялина європейська, смерека (Picea abies) — високе дерево (25—40 м) з яскраво зеленою гостроконусоподібною або пірамідальною густою кроною.

Ялину неодноразово застосовують у медицині.

Ялинові шишки – це справжні джерело корисних речовин і вітамінів,ліки від багатьох недуг, відвари і настойки з молодих шишок мають протизапальну, антимікробну та антибактеріальну дію. До їх складу входять ефірні масла, леткі сполуки, біологічно активні речовини і вітаміни, серед яких найбільше вітаміну С – незамінного помічника при авітамінозах, зниження імунітету і загальному ослабленні організму.

Ялинові шишки використовують для приготування загальнозміцнюючих відварів і напоїв, з їх допомогою лікують простудні та бронхолегеневі захворювання, що супроводжуються тривалим кашлем. Високий вміст біологічно активних речовин і вітамінів дозволяє використовувати їх для лікування таких важких захворювань, як цинга, туберкульоз і навіть інсульт. А зовнішнє застосування настоянки і відвару з шишок ялини допомагає позбавитися від болю в суглобах при ревматизмі, артриті та інших захворюваннях кістково-суглобової системи та очистити шкіру при дерматологічних хворобах.

Але для приготування по-справжньому цілющих відварів і настойок потрібно збирати тільки самі молоді, незрілі насіннєві або «жіночі» шишки, які зберігають максимальну кількість корисних речовин і вітамінів.

❗УВАГА❗

☝Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря..

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

Кропива дводомна (Urtica dioiica L.) – багаторічна трав’яниста рослина, із прямостоячим чотиригранним стеблом, заввишки 50-150 см. Зростає кропива переважно всюди, у вологих місцях: серед чагарників, у лісах,вздовж доріг, біля смітників та людських помешкань. Рослина має високу цінність, незважаючи на те, що вважається бур’яном. Властивості кропиви обумовлені в першу чергу багатим набором вітамінів і дубильних речовин, що входять до її складу, використовується кропива не тільки як лікувальний засіб, але і як продукт харчування.

Препарати з кропиви збільшують кількість еритроцитів, нормалізують склад крові, знижують рівень цукру в крові, мають протизапальний ефект, підвищують регенерацію слизових оболонок шлунково-кишкового тракту.

Кропиву застосовують як кровоспинний засіб при кишкових, легеневих, маткових та гемороїдальних кровотечах, як сечогінний — при нирковокам’яній хворобі, набряках і ревматизмі.

Рослину використовують також у дерматології й косметології. Свіжим соком лікують рани, виразки, попрілості. У зборах кропива хороша як відхаркувальний засіб при захворюваннях дихальних шляхів.

Незважаючи на користь, яку може принести кропива, лікуватися їй треба з обережністю. Як і кожні ліки, кропива має протипоказання. Так як кропива має виражену судинозвужувальну і кровоспинну дію, вона протипоказана для прийому всередину людям з підвищеним згортанням крові, при атеросклерозі і гіпертонічній хворобі.

❗ УВАГА❗

☝Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌳Гіркокаштан звичайний, або кінський каштан звичайний(Aesculus hippocastanum L.) — високе багаторічне дерево (заввишки 25-30 метрів) із гарною пишною кроною. Квіти білі або світло-рожеві зібрані у суцвіття, що нагадує гроно. Плід каштана – колюча коробочка, що містить одну велику блискучу коричневу насінину з рубцем на основі.

Цвіте у травні – червні.

Поширена лікарська,медоносна та декоративна культура.

Для виготовлення ліків використовують практично всі частини рослини: кору (з молодих гілок), цвіт, листя, плоди.

Гіркокаштан лікарський широко застосовують у народній медицині (зокрема й сік із каштанових квітів).

Препарати, виготовлені з кінського каштану, застосовують для зміцнення судин, зокрема при різних кровотечах, варикозному розширенні вен; при підвищеній кислотності шлунка, хворобах селезінки, артритах, подагрі, ревматизмі тощо. Використовують для профілактики інсульту та при гіпертонії.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. При зниженій в’язкості крові, гіпотонії. Передозування може викликати судоми.

❗УВАГА ❗

☝Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌿Бузок звичайний (Syringa vulgaris) — декоративний листопадний чагарник, або дерево родини маслинових (Oleaceae) завв. від 3 до 10 м з гілчастими стеблами, кулястою або чашечкоподібною кроною й могутньою кореневою системою.

Квітки двостатеві, з світло-фіолетовим, рожевим, зрідка білим трубачастим віночком, зібрані у волоть. Запашні.

Плід — коробочка.

Цвіте у травні – червні

Ліки з бузку використовуються в основному тільки в народній медицині, де вони відомі як потогінний засіб. Крім цього відвар з бузку звичайного застосовують для покращення апетиту. Його вживають у комплексі з іншими травами при лікуванні бронхітів, бронхіальної астми та набряків ниркового походження.

Настій з квітів використовують для лікування виразки шлунка, ревматоїдного поліартриту, ревматизму, артралгії, невралгії та задишки. Відомо також, що чай з квітів бузку покращує стан хворих при епілепсії. Досить часто свіже подрібнене листя рослини прикладають у вигляді компресів до наривів з метою прискорення дозрівання та гоєння.

❗Увага❗

☝Препарати бузку слід приймати виключно за призначенням і під контролем лікаря, бо рослина взагалі-то отруйна і передозування може мати прикрі наслідки.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌳Липа серцелиста (дрібнолиста) Tilia cordata – дерево до 30 м заввишки із широкою циліндричною кроною й темно-сірою корою стовбура. Листя липи на тонких,досить довгих черешках,серцеподібне, квіти жовтувато-білі,зібрані в напівпарасольку,запашні,цвіте три тижні.

Це дерево-довгожитель росте в багатьох країнах і застосовується в сферах медицини, бджільництва, косметології та фармацевтики. Корисні властивості липи відомі з давніх часів і не втратили своєї актуальності в наші дні.

Найчастіше в народній медицині застосовуються квітки цієї деревної рослини, завдяки своїм корисним властивостям.

Основні лікувальні властивості липи: при кашлі та бронхіті, застуді, ГРЗ, грипі, запаленнях верхніх дихальних шляхів. Рекомендується липа при спазмах кишківника та шлунка, гастриті, пієлонефриті, циститі, кольках, пов’язаних з каменями в нирках і жовчному міхурі. Також застосовується при ревматизмі, захворюваннях суглобів, геморої, опіках, виразках, невралгії, невриті, клімактеричному синдромі, судинних та гіпертонічних кризах.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Приймати квіти липи не можна при алергічних реакціях на мед і пилок. Не рекомендується вживати препарати липи при серцево-судинних захворюваннях, при дисфункції підшлункової залози та жовчного міхура.

❗УВАГА ❗

☝️Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🍓Суниця лісова(Fragaria vesca L.) – багаторічна трав’яниста рослина не вище 20 см. належить до сімейства розоцвітих, росте на луках, в листяних і хвойних лісах, серед чагарників, на узліссях і лісових галявинах. Час цвітіння – кінець травня, ягоди достигають до липня. Запах листя слабкий, смак злегка в’яжучий. Ягоди мають тонкий вишуканим ароматом і кисло-солодким приємним смаком.

Суниця – харчова, вітамінозна, лікарська, косметична рослина. Плоди вживають у їжу свіжими, сушеними, їх також використовують для приготування джемів, сиропів, соків тощо.

У суниці лісової для лікарських цілей використовуються всі частини, як надземна (ягоди і листя), так і підземна (коріння).

Плоди суниці рекомендуються при гіпертонії, атеросклерозі, виразці шлунка,атонічних закрепах і подагрі. Плоди і листя застосовують при загальному занепаді сил внаслідок гіповітамінозу. Настій плодів суниці має патогінну, послаблюючу й сечогінну дію. Подрібнене коріння і листя при місцевому застосуванні мають протизапальну, в’яжучу дію. Свіже листя використовують як засіб, що загоює рани.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Шкідливість суниці лісової практично відсутня, якщо вживати її не в занадто великих кількостях. Тому що при надмірному споживанні ці ягоди можуть викликати: алергічну реакцію у вигляді висипань на шкірі; розлади травлення (діарею).

При деяких хворобах лісову суницю можна вживати лише в дуже обмежених кількостях, як і багато інших ягід та продуктів.

❗УВАГА ❗

☝️Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌿Іван-чай (Chamerion angustifolium) – багаторічна трав’яниста рослина сімейства кіпрійних, заввишки до 50-150см. Кореневище товсте, повзуче; на вертикальному та горизонтальному корінні розвиваються численні додаткові бруньки. Стебло прямостояче, округле,просте. Суцвіття іван-чаю –китиця.

Цвіте в червні – серпні. Плоди дозрівають у серпні – вересні.

У лікувальних цілях використовуються всі частини іван-чаю, крім його плодів. Також рослина є медоносом, та широко використовується в народній медицині, у вигляді відварів, настоянок, чаїв і просто молоде листя.

Препарати на його основі допомагають позбутися людям від таких захворювань як: гастрит, коліт, запори, кровотечі, респіраторні хвороби, а також має яскраво виражений протизапальний і потогінний ефект, знімає головний біль.

Його застосовують не тільки внутрішньо, але й зовні. Листя прикладаються при ударах, порошком з трави іван-чай обробляють і промивають рани.

Традиційна медицина визнає, що речовини які знаходять в ньому, допомагають при боротьбі із пухлинами простати і різних хворобах сечостатевої системи.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Шкода від іван-чаю не можна порівняти з користю. Але все ж потрібно дотримуватися деяку обережність при вживанні напою, настою або відвару з цієї цілющої трави.

❗УВАГА❗

☝️Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌸Вероніка лікарська(Veronica officinalis) – багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 50см. Коренева система, на коротких черешках. Квітки з короткою трубкою, блакитнувато-лілові.

Цвіте в червні-серпні, плоди дозрівають з липня.

Лікарська, медоносна і декоративна рослина.

Найчастіше використовується в лікувальних цілях. Верхівки рослини з листям і квітками, які збирають на початку цвітіння. Сушать за температури 35-40⁰ C, намагаючись не допустити зміни забарвлення пелюстків і їхнього опадання. У свіжому вигляді без запаху, після сушіння з’являється слабкий приємний запах.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ.

Має болезаспокійливу, протизапальну,

протизастудну, антисептичну, антитоксичну, протигрибкову, кровоспинну, відхаркувальну і ранозагоювальну дії.

Настій надземної частини застосовують для підвищення апетиту, при гастриті зі зниженою кислотністю шлункового соку й ентероколіті. При захворюваннях печінки, виразці шлунка, болях у животі, проносах, головному болю, підвищеній нервовій збудливості, безсонні, застуді, бронхіальній астмі, клімаксі, виснаженні; зовнішньо – при золотусі, екземі, грибкових захворюваннях шкіри; для полоскання горла, промивання ран; у вигляді компресів і примочок – при забитих місцях; у вигляді ванн – при захворюваннях шкіри у дітей. Сік – при захворюваннях нирок, подагрі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Протипоказань до застосування немає.

❗ УВАГА❗

☝️ Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌸🌿ЧЕБРЕЦЬ( THYMUS SERPYLLUM L.), РОДИНА «ЯСНОТКОВІ» -LAMIACEAL

Багаторічний напівчагарник до 15 см. заввишки, що закінчується лежачим пагоном; ніжка суцвіття прямо-стояча або піднімається. Листя чебрецю еліптичне або довго-еліптичне, на короткому черешку, із залозками, наповненими ефірною олією. Суцвіття головчасте, компактне. Чашечка вузько – дзвоникова. Ніжка суцвіття коротша чашечки. Віночок рожево-ліловий, яскравий. Плід – дрібний, еліпсоїдальний горошок. Цвіте залежно від розташування з кінця травня до кінця серпня. Плоди дозрівають у липні-серпні.

Використовують траву ( листя, квіти, стебло) чебрецю, яку зрізують у період цвітіння, зв’язують у пучки й у підвішеному стані сушать у добре провітрюваному затіненому приміщенні, за температури не вище 35⁰С. Після сушіння дерев’янисті стеблинки відокремлюють від зелених. Зберігають у герметично закритій ємності.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ. Настої, відвари й екстракт облиствлених гілочок чебрецю призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів, бронхіальній астмі й туберкульозі. Трава рослини входить до складу відхаркувальних і жовчогінних зборів. Чебрець застосовують при невралгії, різних неврозах, як потогінний, сечогінний, проти судомний, заспокійливий, проти гіпертонічний засіб. Зовнішньо – у вигляді ванн, компресів та примочок при болях у суглобах і м’язах. У вигляді мазей і примочок – при ревматизмі.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Не слід користуватися препаратами чебрецю при декомпенсації серцевої діяльності, кардіосклерозі, миготливій аритмії, атеросклерозі судин головного мозку; при вагітності. Тимол, що міститься в рослині, шкідливо діє на печінку й нирки.

❗️УВАГА❗️

☝Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌼🌿ЗВІРБІЙ ПРОДІРЯВЛЕНИЙ ( HYPERICUM PERFORATUM L.) , РОДИНА «ЗВІРБІЙНІ» – HYPERICACEAE – багаторічна трав’яниста рослина заввишки до 1 м. Кореневище тонке, гіллясте, що дає щороку кілька стебел. Стебло пряме, щільне, циліндричне, із двома поздовжніми ребрами, що видаються. Листя супротивне, сидяче, гладке, цільнокрайнє, довгасто – овальне. Квіти золотаво – жовті із чорно – бурими крапками на нижньому боці пелюстків, зібрані в щіткоподібну мітелку. Плід – три гніздова яйцеподібна, багатонасіннєва коробочка, що розкривається трьома стулками. Насіння дрібне,довгасте, коричневе. Цвіте із червня до серпня, плоди дозрівають із липня.

Використовують траву ( верхівки стебел із квітами, листям, бутонами й недоспілими плодами) звіробою. Заготовляють під час цвітіння, до появи нестиглих плодів. При заготівлі зрізують облистнені верхівки завдовжки до 30см. Сировину сушать на горищах, під навісами або в приміщеннях з вентиляцією, розклавши тонким шаром і періодично перевертаючи.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ. Призначають при захворюваннях шлунково– кишкового тракту ( гастрити, виразкова хвороба шлунка й дванадцятипалої кишки, ентероколіти, проноси, виразковий коліт, геморой), печінки й жовчного міхура ( холецистит, жовчнокам’яна хвороба, гепатит). Використовують як діуретичний і протизапальний засіб при циститах, запаленнях передміхурової залози. Застосовується при захворюваннях суглобів; для загоєння ран, при виразках і свищах, гострих застудних захворюваннях, туберкульозі, сінній лихоманці; як глистогінний засіб; при нічному нетриманні сечі в дітей.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Трава звіробою слаботоксична. При тривалому застосуванні може викликати неприємні відчуття в ділянці печінки й гіркоту в роті. Звіробій підвищує артеріальний тиск.

❗УВАГА❗

☝️ Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌼🌿ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ ( ACHILLEA MILLFFOLIUM L.) , РОДИНА « АЙСТРОВІ» – ASTERACEAE – багаторічна рослина висотою 10-80 см. Має повзуче кореневище з тонкими додатковими коренями. Стебло прямостояче, розгалужене вгорі, задерев’яніле біля основи. Листя перисторозсічені, ланцетоподібні. Квітки зібрані у щитоподібні суцвіття. Плід – сім’янка. Цвіте рослина із червня до жовтня. Плоди дозрівають у серпні – вересні.

Заготовляють квіти ( суцвіття ) й траву. Траву збирають у початковій фазі цвітіння ( червень – перша половина серпня),зрізуючи верхівки стебел завдовжки до 15 см. При заготівлі суцвіть зрізують окремі квіткові кошики або щитки зі стеблом не довше 4 см. Сушать сировину під навісом або в сушарка (50⁰С). Зберігають сировину в добре закупореній тарі 5 років.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ. Деревій має в’яжучі, протизапальні й бактерицидні властивості; широко використовується як кровоспинний засіб, при коліті, захворюваннях шлунково – кишкового тракту, запальних захворюваннях сечовивідних шляхів. Застосовується у вигляді настоїв, відварів, екстрактів при болях , малярії, безсонні, сечокам’яній хворобі, при нетриманні сечі, для загоювання ран й як кровоспинний засіб.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Не рекомендується при схильності до тромбоутворення, підвищеному згортанні крові, вагітності.

❗УВАГА❗

☝️Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря.

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌸🌸СВЕРБІЖНИЦЯ ПОЛЬОВА (KNAUTIA ARVENSIS ), РОДИНА « ЧЕРСАКОВІ» – DIPSACACEAE

Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки до 80 см. Стебло пряме, мало розгалужене, мало опушене сірими волосками. Листя супротивне, сіро – зелене, мостове; нижнє листя черешкове, довгасте, цільнокрайнє, найчастіше не розсічене ; верхнє листя сидяче, перисторозсічене, з ланцетними листочками. Квітки свербіжниці синьо – лілові, червоно – фіолетові або пурпурні, зібрані в суцвіття – голівку з обгорткою з невеликою кількістю зелених листочків. Чашечка складається із дрібних неоднакового розміру чашолистків, розташованих в два кола. Плід – однонасінний горошок. Цвіте влітку.

Використовується трава ( стебла, листя, квіти) , що заготовлюється в червні – серпні. Збирають під час цвітіння, але, не пізно восени. Сушать під навісом.

👉ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ. Настій трави свербіжниці сприяє виведенню з організму токсичних продуктів обміну речовин, причому не тільки тих, які з’ являються в результаті нормальних процесів метаболізму, а й тих, що виникають при патологічних змінах у різних органах. Відомі відхаркувальні, антисептичні, протизапальні властивості настою. Призначають його внутрішньо при кашлі, бронхіті, запаленні сечового міхура, хронічних алергійних дерматитах, тріщинах заднього проходу і як засіб проти свербіння.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Протипоказань не виявлено, але все– таки в початковий період лікування різного роду дерматитів може спостерігатися різке загострення хвороби. При цьому не потрібно припиняти лікування, а й продовжувати лікуватися, тому що загострення швидко мине.

❗УВАГА ❗

☝Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря..

Будьте здорові і не хворійте!

#Лікувальна_скарбниця_Бойківщини

🌸🌸КОНЮШИНА ЛУГОВА (TRIFOLIUM PRATENSE L. ), РОДИНА « БОБОВІ» – FABACEAE

Конюшина лугова – дворічна, але частіше багаторічна трав’яниста рослина, у висоту до 55 см. Має гіллясті стебла, що піднімаються. Листя трійчасте, із широкояйцеподібними дрібнозубчастими часточками, листочки по краях цільні, з ніжними війками по краях. Суцвіття голівки пухкі, кулясті, сидять часто попарно й не рідко прикриті двома верхніми листочками. Віночок червоний, зрідка білий, чашечка з десятьома жилками. Плід – яйцеподібний, однонасінний біб. Цвіте в червні – вересні. Плоди дозрівають у серпні – жовтні.

Використовуються суцвіття конюшини (голівки з верхівковим листям), корінь і трава, які заготовлюють у період повного цвітіння. Зрізують ціле суцвіття з обгорткою, без ніжки суцвіття. Сушать на повітрі, під навісами, розкладаючи тонким шаром, або в сушарках за температури 60 – 70⁰С. Строк придатності суцвіть – 2 роки, трави – 1 рік.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ. Відвар коріння застосовують при грижі, запаленні придатків, як протипухлинний засіб. Відвар, настій і настоянку із квіткових голівок і листя застосовують:внутрішньо – як відхаркувальний, сечогінний, жовчогінний, антисептичний засіб при циститі, в’яжучий засіб при шлунково – кишкових розладах, протизапальний, протиатеросклеротичний, кровоспинний засіб, як засіб, що добре загоює рани, болезаспокійливий і протипухлинний; зовнішньо – при фурункульозах і опіках, як пом’якшувальний та болезаспокійливий засіб при ревматичних і невралгічних болях. Соком свіжої рослини промивали очі при алергії.

ПРОТИПОКАЗАННЯ. Протипоказане вживання при вагітності, під час годування грудьми.

❗УВАГА ❗

☝Застосування будь якої лікарської рослини тільки за призначенням лікаря..

Будьте здорові і не хворійте!

Контент та структура сайту захищена авторським правом.