Пам’ятки археологічних культур

За свідченнями археологів, перші стоянки людей на території сучасної Турківщини датуються добою мезоліту – середньої кам”яної доби IX – IV тисячоліття до нашої ери. Кам”яні знаряддя епохи неоліту виявлені в Комарниках та Беньовій. На думку Я.Тирика (2009), давність освоєння Турківщини пояснюється кількома обставинами. По-перше, це одна з найнижчих у Карпатах територій, де 70% займає низькогірна Стрийсько-Сянська верховина з відносними висотами 200-250 м. Тут в традиційному карпатському напрямку з південного сходу на північний захід простягаються досить широкі поздовжні долини, зручні для розташування поселень. По-друге, наявність в минулому великих масивів широколистяних лісів з домінуванням бука, явора і дуба, заселених звіриною та наявність великих рік – Стрия з притоками, Дністра і Сяну, які були багаті на рибу. а протягом епохи бронзи та залізного віку на території Турківщини були поселення фракійських племен. Це підтверджує знахідка 12 бронзових мечів на території с. Комарники, а також скарб римських монет біля Борині II ст. н.е. (Історія…, 1968; Бандрівський, 1996). У період давньоруської держави вздовж давніх торгівельних шляхів у Карпатах (на Турківщині – Руського путі) виникають городища й сторожові поселення. Залишки їх виявлені в Турочках, Розлучі. На думку І.Шараневича, біля витоків Сяну і Дністра стояла фортеця Собінь, у тих же місцях знаходився монастир Лелесів.

Контент та структура сайту захищена авторським правом.